Четверо братів-вірменів знайшли могилу свого дядька

ТисячІ кілометрів  подолав  вірменин Ашот Арутюнян зі своїми братами, щоб побачити місце, де похований їхній дядько, який загинув у Другу світову війну. Чоловік розповідає: ці пошуки тривали десятиліттями.

Ашот Арутюнян, знайшов у Луцьку могилу дядька: « Отримали ці дані зовсім недавно, спочатку я почав шукати в 98 році і мені прийшло повідомлення, що він загинув у 44 році. Але точної інформації не виходило отримати і часи були такі…після розпаду Радянського Союзу, архівники не відповіли, військові комісаріати теж. У 2015 році я знову розпочав пошуки».

Музейниця Олена Бірюліна розповідає: близько двох місяців тому їй зателефонували з Єревану з проханням допомогти знайти людину.

Олена Бірюліна, завідувачка  Музею історії Луцького братства: « Родина отримала архівну інформацію, щось вони шукали в інтернеті і вони з’ясували, що точно загинув їхній родич під Луцьком, але не можуть з’ясувати населеного пункту. Власне я взялася шукати цей населений пункт. Але звучав він Тангарка.  Сьогодні цього населеного пункту не має, це теж ускладнювало пошуки, але ще до війни був такий хутірець Гончарка. Пошуки привели нас в два місця, це обеліск невідомому солдату, на повороті Львівської і Вересневої, інша локація, це меморіал у Луцьку".

Поблизу братської могили воїнів Другої світової війни, які загинули під час звільнення Луцька від окупантів, як свідчать документи, 6 березня 44 року загинув у бою Вараздат Арутюнян, розповіла директорка Волинського краєзнавчого музею Оксана Важатко.

Оксана Важатко, директорка Волинського краєзнавчого музею: « Ми спочатку почали шукати це захоронення Арутюняна саме тут. Бо локалізація його місця смерті і первинного захоронення, вона перебуває фактично зовсім поряд, навпроти цієї братської могили, але тут захоронено 746 чоловік і з різних міст навколо Луцька, такої локації як Гончарка не було вказано, але це не дивно, бо цей хутір перестав існувати в післявоєнний час одразу, це була польська колонія, тому ми приїхали сюди, щоб показати одне з можливих місць захоронення. Хоча ми знайшли більше збігів на меморіалі вічної слави».

Гурген Арутюнян, знайшов у Луцьку могилу дядька: «Велика вдячність і низький уклін Олені і усім співробітникам. Вони допомогли нам дізнатися, що наш дядя не є невідомим солдатом, а відомим, який загинув,  захищаючи нашу Батьківщину. Ці почуття не можна пояснити, коли я працював над цими паперами, хотів уточнити яким чином загинув мій дядя».

Оксана Важатко, директорка Волинського краєзнавчого музею: «Одиночних могил було дуже багато, в боях за Волинь загинуло близько 30 тисяч, такі пошуки періодично проводяться, люди шукають свою родину. Річ у тім, що тоді коли воювали за Луцьк, були призвані і воювали люди з інших республік або зі східніших, південніших регіонів України. Тому такі прізвища як Арутюнян чи грузинські вони трапляються дуже часто. І тоді ми вже прийшли на меморіал і йдучи по плитах, ми знайшли ось цей збіг Арутюнян. В той день, коли він загинув, загинуло семеро людей і ми знайшли ще два прізвища одне з яких співпадає точно ініціали і дата народження. Що є непрямими свідченнями, що перезахоронення відбулося саме на меморіал».

У Вараздата Арутюняна, який загинув на війні, у Вірменії живе рідний брат. Йому 90 років, розповів Гурген Арутюнян. Батько, каже, довго плакав, коли дізнався про місце поховання брата. Коли почуватиметься ліпше,  приїдуть до Луцька ще раз.

Гурген Арутюнян, «Знайшов у Луцьку могилу дядька: «Треба пам’ятати, коли живеш в мирі, треба робити добрі справи, завжди треба один одному допомагати і розвивати країну».