Сім’я загиблого в АТО прикордонника Сергія Гулюка

 30 квітня – День прикордонника. Протягом 5 років війна забрала життя багатьох захисників України, серед яких – і прикордонника з Луцька Сергія Гулюка. У нього лишилася дружина та 3- неповнолітніх дітей. Напередодні Дня прикордонника наші журналісти побували у багатодітній родині.

Наймолодша Софійка перекладає фото із зображення тата. Їй було 4 роки , коли він загинув в АТО.

Софія Гулюк, донька прикордонника: «Пам’ятаю, що я завжди йшла до тата на ручки, а не домами.»

 Максим Гулюк, молодший син прикордонника: «А я навпаки! Тільки пам’ятаю, що тато хотів, щоб я став дзюдоїстом.»

Старшому Дмитру нині 17. Він навчається у військовому ліцеї і, за словами мами Юлії Гулюк,  найбільше схожий на свого тата.

Дмитро Гулюк, старший син прикордонника : «Він був дуже добрим. Часто допомагав друзям. Він був хорошим спортсменом. Виступав по дзюдо і самбо. Виконав Майстра спорту. Коля я був маленький, приходив на тренування до мене, щоб я почав вигравати.»

Дружина Юлія розповідає, що Сергій Гулюк родом із Рівненщини.

Юлія Гулюк, дружина прикордонника: «Коли ми познайомилися він проходив строкову службу у Луцькому прикордонному загоні, приймав участь у змаганнях. Через 7 місяців одружилися.»

Понад 13 років Сергій Гулюк  прослужив за контрактом у Луцькому прикордонному загоні. Дружина розповідає, що часто їздив на навчання та посилення  кордону.

Юлія Гулюк, дружина прикордонника: «Виїздив на полігон. Було, що кілька днів немає. Не спиш вночі, переживаєш. Був прекрасним батьком, хорошим чоловіком. І надійною підтримкою в сім’ї. Я за ним себе почувала як за кам’яною стіною.  Я не переживала труднощів, все вирішував. Товариським був. Багато його людей знає. Що його не попросять – не відмовляв.»

2014-го, коли почалася війна,  Сергій Гулюк  пішов захищати кордони на сході України.

 Юлія Гулюк, дружина прикордонника: «Вийшов закон, якщо 3 дітей, то може не йти в АТО. Але він каже, що я не буду боягузом. Мої хлопці йдуть, а я тут лишуся? Так він і пішов з ними. Групою 75 чоловік із Луцького прикордонного загону. Вони відправилися на українсько-російському кордоні. Були місяць в облозі. З однієї сторони Росія, з іншої – сепаратисти на той час, замінована дорога. Їм виходу не було ні нам, ні там. У них закінчились харчі, зброю знищили.»

У зоні АТО молодший  сержант Луцького прикордонного загону Сергій Гулюк був трохи більше місяця, каже син Дмитро.  

Дмитро Гулюк, старший син прикордонника: «Перед тим як це все починалося я був у таборі. Кожен вечір дзвонив до тата, коли він був на полігоні. Часто з ним говорив… Розповідав, що вони тут стріляють.»

Юлія Гулюк, дружина прикордонника: «Вивезли на їх пропускний пункт. Там вони поїли, в річці помились. Полягали спати. Так як прикордонники розказують. Вночі почався обстріл і там він загинув.»

 ергій Гулюк поліг на Донеччині під час мінометного обстрілу пункту пропуску «Василівка» 31 липня 2014 року.

 Юлія Гулюк, дружина прикордонника:  Посмертно нагородили орденом  «За мужність ІІІ ст.», «За жертовність», церковні нагороди та «Почесний громадянин Рівного» і «Почесний громадянин Луцька». Діти маленькі були. Вони мене штурхали, що хоче їсти, йдем погуляєм. Не було можливості впадати в депресію.

Юлія Гулюк каже, що постійно відчуває  підтримку  співробітників Луцького прикордонного загону. У день професійного свята багатодітна родина говорить слова вдячності усім, хто  стоїть на захисті кордонів нашої держави.

 - Щоб вони і дальше захищали. Не вмирали ніколи і були радісні!

- Щастя , здоров’я.

- Хочу їм побажати, щоб вони були мужні, які є зараз. Бо це велика мужність стояти на кордоні, знаючи що там робиться. Не кожна людина це зможе!

- Щоб вони вернулися додому цілі і здорові. Щоб були зі сім’єю.  Щоб Закінчилась війна. І не було потреби їхати в АТО.І мирного неба!