Письменник Василь Слапчук, який воював у Афганістані, зустрівся зі студентами

  Лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка, письменник Василь Слапчук, який воював у Афганістані, зустрівся зі студентами Волинського коледжу культури і мистецтв імені Ігоря Стравінського. Під час вечора-зустрічі «Василеве задзеркалля» звучали уривки поетичних і прозових творів автора, відбувся показ короткометражного фільму «Василеве задзеркалля» режисера Віталія Герасимлюка і автора сценарію Людмили Чернєцової.

Василь Слапчук каже: усе пережите на війні виклав своїх творах -  повісті й віршах. Розповідає: коли постало завдання виконувати військовий обов’язок в Афганістані, офіційно не говорили, що везуть на війну, хоча усі здогадувалися.

Василь Слапчук, воював в Афганістані, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка: « Я у свій день народження потрапив у свою бригаду. Мені було 19 років, коли я потрапив у 66-ту Джалалобадську бригаду. Я  не розумію, якби я там міг бути, уникнути. Дезертиром я не міг би стати, боятися, я також не хотів би, я там не міг дозволити собі, щоб от бачили мої там хлопці, що я мені страшно, хоч просто страшно. Я хотів бути героєм, по ходу війни я зрозумів, що державі як такі герої не потрібні, просто потрібне гарматне м’ясо, але це також не було моїм розчаруванням.»

Зі слів Василя Слапчука, війна в Афганістані була окупаційною. Письменник каже: розумів і тоді й нині, що не був  воїном-інтернаціоналістом.

Василь Слапчук, воював в Афганістані, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка: « Мене призвали до війська, я намагався бути добрим солдатом, у мене не було ненависті до людей, у котрих я стріляв, але я стріляв, у бою мається на увазі, я не стріляв у мирних жителів, мені Богу дякувати не довелося.»

Гори і клімат в Афганістані створювали солдатам виснажливі умови, каже Василь Слапчук. Говорить: щодня усвідомлював, що міг розпрощатися із життям.

Василь Слапчук, воював в Афганістані, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка: «Ми ішли колоною, прикривали, охороняли і нас почали обстрілювати, лишили БМП одну, нас було 4. Ми лишилися, колона пішла, нас лишили. Нас підбили, ми відстрілювалися…От таке, це є роль солдата, на це не можна нарікати.»

На афганській війні у черві 1981-го під час штурму бази моджахедів в ущелині Тора-Бора отримав поранення, після цього пересувається на візку. Спілкуючись з молоддю, сказав таке:

Василь Слапчук, воював в Афганістані, лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка: «Україна на стільки буде успішною -  на скільки ми самі будемо успішними, тобто кожен з нас. Не треба думати, що Україна – це десь, хтось там. Кожен себе повинен ідентифікувати з Україною. Реалізуйтеся себе: кожен, як особистість, кожен, як фахівець. Це також дуже важливо. У нас зараз час дилетантів, у нас зараз дуже багато людей непрофесійних, у владі, в інших структурах. У нас немає ідеології як такої у державі. 4-5 років війни, а держава не переглянула цього. Усе, що трапилося на Сході, це через відсутність ідеології, яка укріплювала державу.»

Афганська війна не навчила суспільство сприймати і підтримувати людей, які воювали, каже Василь Слапчук. Тому, продовжує письменник, важливо не повторювати байдужості до захисників, які повертаються з війни на Сході України.