«Скриньку хоробрості» для онкохворих дітей наповнюють іграшками учні луцьких шкіл
Учні Луцької спеціалізованої школи №5 передали іграшки, книги, розмальовки та інші речі для дітей Онкогематологічного центру Обласної дитячої лікарні. Проєкт «Скринька хоробрості» ініціював Благодійний фонд «Стопрак».
Четвертокласник Тимофій Ткачук показує, що приніс дітям, які лікуються в Онкогематологічному центрі.
Тимофій Ткачук, учень: «Я підготував їм настільну гру, щоб їм було весело, ця гра на багатьох діток, ще приніс книжку про природу і ще пакет іграшок. Вони їм більше потрібні, ніж мені.»
Хлопець з однокласниками долучився до проєкту «Скринька хоробрості». Каже: і він, і його друзі хочуть подарувати радість тим, хто цього потребує.
Вікторія Марчук, учениця: «Ця допомога потрібно для того, щоб підняти настрій і, щоб вони були впевнені, що вони зможуть одужати.»
Назар Клець, учень: «Нам не найкращі відчуття там лежати, бо там такі палати, де діти лежать хворі і не можна там голосно говорити. а є такі, що потрібно навпаки їх мотивувати, щоб вони розуміли, що вони зможуть одужати і зрозуміють, що шанси в них великі є.»
Марія Адамчук: «Ви великі молодці, дякуємо вам, що ви нас підтримали і ваших однолітків, які хворі.»
Раїса Мотрецька: «Це не просто ми щось робили і про це забули, а це буде мати продовження і обов’язково будемо пам’ятати, що є ті люди, які потребують уваги трішки більше, ніж ви.»
Акція «Скринька хоробрості» проводиться не вперше, розповіла її ініціаторка Марія Адамчук. Каже: дітям, які лікуються від онкології, дають подарунок після проведеної медичної процедури.
Марія Адамчук, ініціаторка проєкту «Скринька хоробрості»: «Дитинці ставлять капельницю чи катетор і після того, як процедура завершена вона може вибрати іграшку. Ми не беремо, лікарі не дозволяють іграшки м’які, вони пилозбирачі, просимо таке не приносити.»
Онкогематологічний центр Волинської обласної дитячої лікарні. Нині тут 5-ро онкологічних пацієнтів і семеро дітей з гематологічними недугами.13-річна Олександра з Камінь-Каширського району лікується п’ять місяців. Попереду у дівчини три блоки хіміотерапії.
Ніна Ліпич, мама Олександри: «Дитина особлива, через те йде дуже важко, надіємося на Бога і на лікарів. Вона жде тих волонтерів. Ви ж бачите, це не велике щось, це простий гарбузик, але вона переключається. Вона дитина лежача. Не хоче вставати, не хоче сідати, але варто волонтерам прийти, вона: мам посади мене.»
Катерина Мойсік психологом працює у відділенні восьмий рік. Каже: бачить різні емоційні стани пацієнтів. «Скринька хоробрості» з її слів, це – вагома моральна підтримка для пацієнтів цього відділення.
Катерина Мойсік, лікар-психолог: «Маленькі діти краще адаптуються, але трошки довше, зі старшими трохи складніше, адже вони далі усвідомлюють ризики, наслідки лікування. Дітям важливо давати інформацію, щоб вони розуміли, що з ними відбувається, попереджувати чи буде боляче чи ні. Підтримка, спілкування, проявляти будь-які свої емоції.»
Ініціаторка проєкту Марія Адамчук каже: акція «Скринька хоробрості» безстрокова, долучитися до неї можуть усі охочі.
