Незрячий дзюдоїст готується до чемпіонату України

Він долає супротивника навпомацки. 26-річний житель Каменя-Каширського Андрій Телепей незрячий. Три роки займається боротьбою дзюдо. Як розповів хлопець журналістам Суспільного, за цей час  не пропустив жодного чемпіонату України з цього виду спорту. Цьогоріч Андрій Телепей завоював срібло та звання кандидата у майстри спорту. Андрій не бачить стін та снарядів на своєму шляху. Для нього, основний орієнтир у кожному русі голос наставника – каже тренер бійця Сергій Мельник.

Сергій Мельник, тренер: «Йому трішки одразу незручно було, поки він акліматизувався в залі. Натикався на перепони».

Андрій Телепей розповідає, втратив зір у 5 років. Одне око осліпло через дитячу травму, інше через хворобу. Відтоді каже: навчився сприймати світ навпомацки. Останніх 6 років працює масажистом-реабілітологом. З Сергійєм Мельником, розповідає Андрій, познайомився три роки тому. До цього, каже хлопець,  пробував свої сили у інших видах спорту. Після першого тренування вирішив – дзюдо це те, що він шукав.

Андрій Телепей , дзюдоїст: «Коли я прийшов вперше, то почали займатися, то він показав декілька прийомів і мені зразу це сподобалося. Зі мною вітаються, зі мною спілкуються люди, я спілкуюся з людьми, це мені подобається. Багато людей думають, що якщо незрячий, він не розуміє, він не може побачити, я вам скажу: ми бачимо, тому що бачать не очі, а бачить мозок».

Сергій Мельник викладає дзюдо дітям. Андрій став його першим повнолітнім учнем. Вже за місяць тренувань хлопець, каже тренер, його здивував.

Сергій Мельник, тренер: «В мене дітки приходять і з вадами слуху, а вже з зором то в мене перший раз. Я побачив, що хлопець здібний. Прозаймалися буквально десь 3 місяці і ми зразу поїхали на чемпіонат України, він зайняв 2-ге місце. Я думаю Андрій і сам здивувався, він теж не чекав, що буде такий результат».

Минулого року Андрій став третім серед кращих незрячих дзюдоїстів України. Цього року хлопець виборов срібну медаль. На татамі, розповідає Андрій, він бореться з суперниками, покладаючись виключно на тактильні відчуття.

Андрій Телепей, дзюдоїст: «Було б добре якби був залишок зору, але все таки тут треба відчувати супротивника і на цьому все побудовано. Відчув, потім робиш вже прийом, в залежності від того, де ти знайшов, відчув його слабшу точку і ти туди направляєш свої сили».

На досягнутому, каже Андрій, не збирається спинятись. Хлопець  готується до наступного чемпіонату України з дзюдо. Тричі призер всеукраїнських змагань, мріє отримати перше місце серед інших незрячих спортсменів.

Андрій Телепей, дзюдоїст: «Як мінімум стати майстром спорту, а як максимум попасти на паралімпіаду. Бути прикладом, не просто прожити життя, а щоб дивлячись на моє життя + щоб хотіли щось робити, працювати над собою».