Незряча лучанка захаращує увесь під’їзд

    Сьогодні члени спеціально створеної комісії не змогли оглянути квартиру незрячої мешканки будинку по Соборності 37а, що у Луцьку. Жінка захаращує під’їзд сміттям та обливає сходи нечистотами. Про це Суспільному розповіла сусідка жінки Марія Токар. У гуртожитку більшість мешканців незрячі – члени місцевого товариства сліпих. Сусіди, каже Марія Токар, неодноразово зверталися до жеківців та санстанції, ситуації це не вирішило.

56-річна Марія Токар показує двері до квартири №84. У коридорі ящики зі сміттям. За дверима -  смердючі клумки. У щілині між дверима кубло тарганів. Марія Токар розповідає, з квартири сусідки під’їздом шириться неприємний запах. Через те вікна на усіх поверхах, розповідає жінка, відчинені за будь-якої погоди.

Марія Токар, мешканка будинку: «Вона виливає всякі фекалії все виливає, котячі відходи виливає, колись тримала котів».

Ольга Хмелюк, мешканка будинку: «Смердить там в неї в хаті і коти там. І на сходинковій клітці нечистоти, просимо неодноразово: забери будь ласка! Не реагує ні на які прохання».

Сходами підіймається 58-річна мешканка квартири - Ганна Яковчук. Прочинені сусідкою двері одразу зачиняє. Журналістам суспільного жінка розповідає: вона інвалід 1 групи - незряча. Раніше мешкала у цьому ж гуртожитку у двокімнатній квартирі двома поверхами нижче. Звідти її, каже, 8 років тому виселили. Тепер мешкає у однокімнатній на 4 поверсі. Усі звинувачення сусідів відкидає.

Ганна Яковчук, мешканка будинку: «Збирати сміття - це я розумію ходити в смітник, а хто мене там бачив? Жаліються? Вони насамперед тому жаліються, що я живу досі, існую. Бо так як мене виселяли, то виселяли так, щоб я до вечора лягла».

Представники житлово-комунального підприємства, санстанції та товариства сліпих прийшли оглянути помешкання, на яке скаржаться сусіди. До квартири членів комісії та журналістів жінка не впускає.

Ганна Яковчук, мешканка будинку: «Я не дозволяю і квартири не дозволяю показати. Що це за робота? Хто відкриває двері? Це не робота відкривати двері!»

Зі слів сусідів у квартирі знаходиться 26-річний син Ганни Яковчук. До представників комісії він не вийшов. Жінка каже, прибирати сміття з помешкання не буде. Поспілкувавшись з жінкою, представники комісії полишили будинок. Зі слів директорки луцького підприємства УТОС, що опікується будинком, за останні 10 років жінка двічі перебувала на примусовому лікуванні у психіатричній лікарні. Захаращена сміттям квартира не приватизована. Борг за комунальні послуги сягнув 5 тисяч гривень.

Алла Суховершко, директорка підприємства Українського товариства сліпих: «Нечисть лила, це ж таким же сліпим, таким же інвалідам. Ми не маємо впливу на неї!».

Зі слів заступниці директора житлово-комунального підприємства, зайти до квартири та прибрати не має права жодна з нині присутніх служб. Ярослава Багрич каже: мешканцям потрібно звертатися до суду.

Іван Заячківський, мешканець будинку: «Коли її забирали в психлікарню, ми писали звернення в суд і через суд її забирали тоді. Цього разу, я не знаю, хто буде звертатися ?»

Зі слів Ярослави Багрич, якщо мешканці самотужки візьмуться навести лад у квартирі сусідки, підприємство забезпечить їх транспортом та оплатить бензин до сміттевого полігону.