У жовтні команда Суспільного вирушить Рівненщиною, Одещиною, Черкащиною, Полтавщиною та Дніпропетровщиною, щоб відшукати кореспондентів, які працюватимуть у своїх громадах.
Чому компанія обрала розвивати хаби у регіонах й незалежну журналістику в малих містах, яку вигоду від цього отримають мешканці громад і про головний принцип роботи гіперлокального кореспондента — розповіла Марія Фрей, членкиня правління Суспільного, відповідальна за новини та регіональне мовлення.
Місцеві новини й місцева журналістика — чим вони важливі?
— Про місцеву журналістику ми, на жаль, часто згадуємо під час великих криз: пандемія ковіду, повномасштабне вторгнення — події, які змушують тебе приймати рішення щодо власної безпеки та життя.
Без місцевої журналістики ти опиняєшся в інформаційній темряві, в якій нічого не видно і нічого не чутно.
Коли на рівні всієї країни викривають факти корупції — це завжди скандал, але це не завжди про системні зміни. Коли у громаді підсвітили проблему, яка хвилює місцевих мешканців, це частіше про об’єднання та розв’язання питання. Я переконана, що зміни на місцях втілювати швидше й легше, а підсилені незалежними медіа громади спроможні протистояти й бути адаптивними в умовах будь-якої кризи.
Читайте також: Суспільне розбудовує мережу кореспондентів, які стануть голосом своїх громад
Команда Суспільного зустрічалася з громадами Чернігівщини, Сумщини та Харківщини у пошуках гіперлокальних кореспондентів. Вересень-жовтень 2021 року
Ми зі своєю командою втілили перший проєкт розвитку гіперлокальної журналістики наприкінці 2021 — на початку 2022 років. Ми знайшли людей, які у своїх громадах без остраху працювали журналістами і стали тими, хто всій Україні та світу розповідає, що відбувається. Про окупацію, про звірства, які чинять російські військові. Вдалося зберегти свідчення і голоси, які стали основою для документальних проєктів.
В результаті нашої з ними співпраці вони фантастично зросли професійно, а наша компанія зафіксувала історію — на папері й на носіях — все, що можна буде ще раз подивитися, прочитати, перерозповісти іншим людям. Це історія, яку ми тепер передаватимемо, і про яку ми будемо постійно нагадувати.
Презентація документального проєкту «#Лютий #Опір #Прилуки» авторства Надії Мартишко, гіперлокальної кореспондентки Суспільне Чернігів. Лютий 2023 року
Читайте також: «Пріоритетом став пошук та оприлюднення злочинів російських військ», — спецкор Суспільне Чернігів Надія Мартишко
У Суспільного і так розгалужена місцева мережа — найбільша в Україні. Що саме ви плануєте посилювати та чому?
— Це єдина мережа людей, які об’єднані професійними стандартами та вимогами, але це мережа, яка все одно зосереджена в певних «центрах життя», якими раніше були обласні центри. Ми розуміємо, що життя — не тільки в столиці чи в обласних центрах. Люди живуть за містом, у віддалених громадах, тому й нам важливо висвітлювати те, що у них відбувається.
Новини Суспільного споживають дуже різні цільові групи. Це люди з різних регіонів, з різним досвідом та соціальним статусом. Дати можливість ще більшій кількості людей звертатися до нас по новини й мати можливість в декілька кліків отримати інформацію зі свого та сусідніх регіонів — це напрям, в якому рухається Суспільне.
Треба враховувати й світові тенденції. Через централізацію всіх ресурсів, що відбувалася протягом десятиліть, медіа загубили свою аудиторію. Їхня «бульбашка» в столиці призвела до того, що вони не знають, що відбувається в житті людей, які живуть трохи далі.
Які ваші очікування від продовження проєкту розбудови гіперлокальної мережі Суспільного?
— Гіперлокальна журналістика — тема, за яку я вболіваю достатньо довго, і досліджувала її як на практиці, так і академічно — завдяки навчанню в Києво-Могилянській академії. З моменту, коли прийшла на Суспільне, я працюю з цим напрямом і маю можливість спостерігати, як наші ініціативи сприяють розвитку місцевих інформаційних просторів. Коли у компанії та країни було більше ресурсів, ми інвестували мільйони гривень в локальні продакшени. Зараз в пріоритеті — якісне інформування та відновлення зв’язків між спільнотами, відтак ми створюємо ті осередки, які стануть частиною великої мережі. Чим більше інформації ти маєш про життя громад, тим легше тобі ухвалювати управлінські рішення щодо їхнього майбутнього. Як тільки ти втрачаєш зв’язок із громадою, твої управлінські рішення стають неякісними, несистемними і не для людей.
Гіперлокальні журналісти Суспільного — це люди, які знаходять, верифікують та продукують новини з громад, постійно перебуваючи на місці. Вони будують нові зв’язки всередині громад або між громадами в межах певного регіону, розуміються на місцевих проблемах і працюють там, куди з обласних центрів не завжди можна швидко дістатися, — все це зробить нашу контентну пропозицію більш унікальною, а також підвищить оперативність висвітлення та доставки новин.
Який вплив і на які процеси планує здійснити ваша команда?
— Зараз, в умовах воєнного стану, місцеве самоврядування і місцеві процеси стали більш залежними від рішень у столиці. Якщо ця тенденція, яка з’явилася, закам’яніє — ми втратимо силу і потужність місцевого самоврядування.
Завдання журналістів, які працюють на гіперлокальному рівні, — повертати до тями місцеве самоврядування.
Нам потрібно не тільки підсвітити процеси, що відбуваються у громадах, а й повернути владі почуття відповідальності за те, що відбувається на місцях. Щоб наша різноманітна й велика країна не зникла, залишивши за собою тільки один центр прийняття рішень, — саме для цього й саме зараз ми ще більше розгортаємо наше мовлення у регіонах.
Які історії компанія хоче відшукати у громадах?
— Ми відкриті до будь-якого досвіду. Хочемо показати реальність без перебільшення і без спроб її прикрасити. Суспільне підсвічує все те, що не достатньо висвітлюють інші медіа. Водночас, коли журналісти показують проблему, мають бути готові й до пошуку рішень, намагатися знайти фахівців чи експертів, які змогли б запропонувати ці рішення.
І також нам треба продовжувати будувати містки довіри, розуміти, хто працює й живе з тобою поруч. Суспільство виснажене тим, що відбувається, — воно до такого було не готове, ніхто не міг бути готовим. Ми фіксуватимемо й історії втрат, і історії відновлення — загалом все, що відбувається у суспільстві на місцях, — політиці, бізнесі, самоврядуванні, в процесах ухвалення рішень.
Хочемо відшукати історії, які здатні підтримати українців, допомогти пережити найважчі часи.
Гіперлокальні кореспонденти стануть частиною команд хабів Суспільного у регіонах. Як Суспільне прийшло до ідеї їх створення та на якому етапі зараз цей процес?
— Чимало суспільних мовників в Європі існують за системами хабів, які допомагають створити середню ланку управління контентом і надання сервісних послуг. Команда Суспільного Мовлення в Україні прийшла до концепції хабів через повномасштабну війну і потребу диверсифікувати ризики, які з її початком з’явилися у столиці. Відтак нашим першочерговим завданням було організувати можливість безперервного мовлення в різних регіонах: якщо щось відбувається в одній частині України — мовлення підхоплювали працівники нашої компанії в іншій. Крім того, для компанії це історія про децентралізацію ухвалення управлінських рішень.
Хаби уже створено, і зараз ми стоїмо на екваторі їх розбудови. Кожен з шести хабів Суспільного включає центр виробництва — філії у Черкасах, Львові, Рівному, Чернігові, Одесі та Харкові; бюро — філії в найближчих областях, а також гіперлокальну мережу журналістів в об’єднаних територіальних громадах кожного регіону.
Станом на зараз виклик забезпечити прямоефірне телевізійне мовлення в усіх шести хабах перед нами вже не стоїть. Завдяки цьому можемо подивитися на хаби більш об’ємно.
Читайте також: Хаби у регіонах Суспільного: запитання — відповіді
Наприклад, увесь східний хаб працює на фронтлайні. Це означає, що у перспективі найближчих років ми не зможемо збудувати повноцінний багатофункціональний великий фізичний простір для роботи журналістів. Завдяки локальній експертизі розуміємо, що фокуси роботи цієї команди будуть геть іншими. Тож завданням команд хабів буде насамперед виготовляти контент, який відповідає особливостям життя макрорегіону. Цей контент має бути унікальним і таким, який інші хаби не зможуть виготовляти. Наприклад, східний хаб зараз — це про воєнну журналістику та репортерство.
Знімальні групи Суспільне Харків висвітлюють воєнні злочини росіян, працюючи у небезпечних умовах / Фото Суспільне Харків
Також ми зважаємо на контекст створення контенту, навички людей та додаткові ресурси. Команда східного хабу має на меті розробити алгоритми взаємодії з користувацьким контентом, посилити навички верифікації інформації та роботи журналіста в умовах фізичної небезпеки й тривалої дезінформації. Ми розуміємо, що у найближчі роки цей регіон не матиме сталої чисельності журналістів, бо там не дуже безпечно та комфортно проживати. Відтак частину контенту будуть постійно генерувати місцеві мешканці, і у Суспільного має бути якісний та зрозумілий процес, як із цим контентом працювати. Так само зараз підходимо до кожного хабу: на основі місцевої експертизи шукаємо сильні та слабкі сторони команд, вивчаємо перспективи розвитку макрорегіонів.
Наприклад, північний хаб з центром в Чернігові — хаб, де ми виготовлятимемо більше саме діджитал орієнтованого контенту. Центральний та південний хаби також отримають свою спеціалізацію, і навколо них будуть вибудувані й навколоконтентні події з експертизою, яку мусять мати журналісти, що працюють у певному регіоні.
Насправді це дуже живий підхід, який буде адаптивним і який насамперед буде давати відповіді: по-перше, який контент продукуємо, по-друге, які навички потрібні журналістам, щоб цей контент виготовляти, по-третє, що має відбуватися навколо контенту.
Суспільне — не тільки про контент, а й про спільноти і зв’язки.
Невдовзі команда Суспільного поїде громадами п’яти регіонів України, щоб відшукати гіперлокальних кореспондентів. Кого компанія хотіла б залучити до такої співпраці?
— Людей, які щиро вболівають за свої громади. Хто тільки переїхав туди, чи хто там давно живе. Медійна освіта — не обов’язкова. Для нас важливе бажання людини сприяти розвитку громади. Навіть якщо ця громада зараз у занепаді — то фіксувати цей занепад і шукати рішення, як з цієї ситуації вибратися. Головний критерій — це небайдужість до того, що відбувається навколо. Це бажання чути й розповідати історії, шукати розв’язання проблем, які є в громадах.
Нагадаємо, офлайн-зустрічі у межах розбудови гіперлокальної мережі Суспільного заплановані у 32 громадах:
- Рівненська область — Гощанська, Костопільська, Сарненська, Дубенська, Острозька та Вараська громади;
- Одеська область — Ізмаїльська, Кілійська, Ренійська, Арцизька, Білгород-Дністровська, Березівська, Балтська, Кодимська, Подільська та Чорноморська громади;
- Черкаська область — Уманська, Звенигородська, Шполянська, Канівська, Золотоніська та Корсунь-Шевченківська громади;
- Полтавська область — Лубенська, Кременчуцька, Опішнянська та Миргородська громади;
- Дніпропетровська область — Магдалинівська, Перещепинська, Межівська, Криничанська, П’ятихатська та Томаківська громади.
Якщо ви проживаєте у цих чи сусідніх громадах — реєструйтеся на безоплатне навчання мультимедійної журналістики, щоб отримати можливість стати гіперлокальним кореспондентом Суспільного.
Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з потужним охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Новини, Суспільне Культура, Суспільне Спорт та національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих діджитал-платформах. Ми мовимо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіаспільноту в Академії Суспільного Мовлення. Захищаємо свободи в Україні.